Співробітник фсб

Опубликовано: 29.09.2018

видео Співробітник фсб

Екс-працівник ФСБ Ілля Богданов каже, що на нього було вже три замахи

Закохалася я якось відразу. Раз і все. Не те щоб з першого погляду - з першого-то і закохуватися не в що. Мовчун мовчуном. Похмурий. Навіть не посміхнеться жодного разу. Його наші дівчата, а їх у нас 80% колективу, та все не заміжні, та розлучена, намагалися по початку розворушити якось. Зачепити. Розбуркати. А він бука букою, нічого його Не бере - одне слово - начальник охорони. Середнього зросту і не те, що б товстий, а так широкий, лобатий і похмурий. І рухається якось дивно: то начебто кульгає, а то і немає. І кроків не чутно зовсім, коли йде. Так буває, обернешся, а він за спиною у тебе стоїть. Я спочатку, щоразу страшно лякалася, але тижнів через два позвикали і ось ще закохалася. Тепер, навіть спеціально обертаюся і дивлюся, варто чи ні. Коли варто - радію.



Але тут слух раптово пройшов, що наш начальник охорони - Федір Федорович одружений. Давно, вдало, має двох діток: хлопчика і дівчинку. Ну, я і залишила свої фантазії, щодо «закохалася» при собі. Тут молоді, та красиві старалися і билися і нічого не добилися. А мені старій діві заслуженою, та засушеної і поготів нічого не світить


23-річного хлопця з Сумщини намагалися завербувати співробітник ФСБ

Хіба от тільки він мене після роботи до дому проводжає. Так в цьому ніякої моєї заслуги немає. Йому по роботі належить.

Я працюю старшим касиром. Щовечора після закриття дівчинки касири мені гроші здають. Я ж вважаю, рахунки підбиваю і в сейф всі замикаю. Ключі від сейфа віддаю охороні, а коди лише я одна і знаю. Ось і бережуть мене, охороняють і навіть до будинку проводжають. Та ні хто-небудь, а сам начальник охорони!


Співробітник ФСБ Росії загинув у Криму при затриманні українських диверсантів

Доїжджає зі мною на службовій машині до самого будинку. Відкриває мені спочатку дверцята машини, потім під'їзну двері і ввічливо каже:

- До побачення.

- До побачення, Федір Федорович. - Тим же тоном відповідаю я. Тут мені одній по сходах і в квартиру, а йому назад в машину. Так кожен день і їздимо. А він крім свого: «До побачення», хоча б ще слово сказав. Так адже немає!

У цей вечір все було як завжди. Біля під'їзду ми звично розкланялися. Я швиденько потопали по сходах на свій четвертий поверх, тільки двері зібралася відкривати, дивлюся - він стоїть.

Очам б свом не повірила! А він бочком, так бочком, мене обійняв, тому до сходів відтіснив, і ключі від моєї вхідних дверей перехопив. Я ж зовсім від любові своєї попливла. Стою, в обличчя йому заглядаю, ось тільки ноги підкошуються. Добре хоч нічого не ляпнула від щастя то такого.

Ось тоді-то він мене, серцеву, на п'ятий поверх погнав. Я розгубилася природно. Дії якось не так розвиваються, з нормальною точки зору. Далі - більше! Мужики ліві утворилися і всією юрбою в мою квартиру двинули. Слава Богу, без мене. Звідти почулася метушня. Щось бабахнуло, гримнуло, впало і стихло.

Першим з моєї квартири з'явився Федір Федорович і попрямував до мене. Інші ж хоч і не забарилися з'явитися, але відразу стали спускатися вниз по сходах. Але їх стало якось підозріло більше. Пачками вони у мене в квартирі розмножуються чи що? І тут я побачила на деяких наручники ...

У мене перед очима все попливло.

Прокинулась я вже на своєму дивані. Поруч зі мною був Федір Федорович. Як виявилося співробітник ФСБ і мій ангел-охоронець за сумісництвом.

rss